Молодий театр
33-й театральний сезон

Станіслав Боклан у 1984 році закінчив акторський факультет, Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого, курс Бориса Ставицького.

Після інституту працював у Донецькому обласному російському драматичному театрі(м. Маріуполь).
Найяскравіші ролі того часу:

• К. Маньє “Шукайте жінку” (Блез)
• С. Мрожек “Танго” (Артур)
• Ж. Соважон “Чао” (Венсан)
• А. Чехов “Чайка”(Треплев).

У Молодому театрі актор працює з 1994 року.


Раніше зіграні ролі:
М. Старицький “За двома зайцями” (Степан), реж. В. Шулаков
С. Стратієв “Автобус” (Чоловік), реж. Т. Криворученко
М. Булгаков “Зойчина квартира” (Аметистов), реж. О. Дзекун
Т. Дорст “Я, Фейєрбах!”. Був асистентом режисера
Г. Бюхнер “Войцек” (Лікар), реж. Т. Криворученко
Г. Пінтер “Ліфт” (Гас), реж. О. Катунін
В. Шекспір “Трагедія Гамлета, принца данського” (Клавдій), реж. С. Мойсеєв
М. Курочкін “Стальова воля” (Бадальський), реж. Д. Богомазов

Сам Станіслав Боклан розповідає про свою творчість так:

"Перший раз на сцену, я, звісно, вийшов у інституті. Це була вистава за п'єсою Тенессі Вільямса "Орфей спускається в пекло", грав одну з головних ролей - Вела. Відчуття були жахливі. А на професійній сцені... Я потрапив на запрошення у Ждановський драматичний театр (тепер Маріуполь), це Донецький обласний театр. Пам'ятаю тільки, що грав у казці, штани порвалися...
Думаю, вже те, що я обрав цю професію, є безумним вчинком. Я прийшов учитися в достатньо дорослому віці - у 20 років. І розумів, куди йду і чим буду займатися.
Не знаю, чия це була ідея, але раптом у театрі взялися за постановку "Ромео і Джульєтти". Мені здається, що я запізнився бути зайнятим у цій виставі, але режисер Ігор Тихомиров вирішив, що мені ще не пізно, і дав мені роль брата Лоренцо. А в кіно я знявся в одній з головних ролей у фільмі Олександра Муратова з робочою назвою "Провінційний роман", потім В.Попков і Б.Небієрідзе запросили мене працювати у дванадцятисерійному фільмі з робочою назвою "Лялька". Є якісь "сигнали" з Одеської кіностудії... Сумно, що дуже мало фільмів знімається, тому, якщо почали звертати увагу на мою персону, мені це приємно..
Мені дуже приємно працювати з багатьма, хто зайнятий у цій постановці, і головне - не втратити цього радісного почуття від того, що вони поряд зі мною. Я намагаюсь виконувати те, про що ми домовлялися з режисером. Мені сподобалось, що Станіслав Мойсеєв, художній керівник нашого Молодого театру і режисер цієї вистави, довірив мені роль Клавдія. .

Мабуть, улюблена роль - це та, над якою я зараз працюю. Я над нею працюю, й інакше не можна, бо коли починаються "тертя" душі і персонажа, якого ти робиш, стає незатишно. Та коли в мене "Гамлет",то найулюбленіша роль - Клавдій, коли "Дон Жуан" - тоді Дон Жуан...."