Вистава
| Головна | Фото | Преса | Фестивалі-нагороди |
Прем'єра: 29 березня 2008
У ПАЛАЮЧІЙ ПІТЬМІ
Драма на 1 дію
АСИСТЕНТИ РЕЖИСЕРА – н.а. України Олександр ГЕТМАНСЬКИЙ, Анатолій ПЕТРОВ
ХУДОЖНИК-ПОСТАНОВНИК – Юлія ЗАУЛИЧНА
ПЛАСТИКА – Таміла ПЕТРОЩУК
Виставу веде Даря Дідіковська, Ірина Пирогова, Марина Тирновян
ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:
ігнасіо - Марк Дробот
БАТЬКО ІГНАСІО - Олександр Галафутник, Народний артист України Валерій Легін
дон пабло - Анатолій Петров
АНДРЕС - Артем Мартинішин
ЛОЛІТА - Ольга Васинюк
ХУАНА - Валерія Ходос
ДОНЬЯ ПЕПІТА - Народна артистка України Лідія Вовкун
В ролях вихованців учбового центру :
ЕЛІСА - Яна Глущенко, Катерина Кузнєцова
ПЕДРО – Павло Алдошин
АЛЬБЕРТО – Олександр Вовчук
КАРЛОС – Олексій Прокопенко
МІГЕЛІН – Володимир Йосипенко
ЕСПЕРАНСА – Христина Ярошенко
Вони можуть кохати і ненавидіти по-справжньому, можуть страждати і зраджувати по-справжньому, можуть знущатись і навіть вбивати по-справжньому.
Особливо, коли вони підлітки. Особливо, коли сліпі…по-справжньому.
Молодий театр знову кидає виклик буденності: сьогодні, на сцені нашого театру дипломна вистава студентів четвертого акторського курсу Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого, художній керівник курсу з.д.м. України Станіслав Мойсеєв.
Вистава «У палаючій пітьмі» – перша в Україні постановка п’єси найкращого іспанського драматурга другої половини ХХ століття - Антоніо Буеро Вальєхо, оригінальний переклад якої, здійснив Сергій Борщевський.
Саме цією п’єсою Антоніо Буеро Вальєхо дебютував як драматург (1946 р.). На написання першого варіанту він витратив тиждень. Згодом, автор вніс ряд правок. Перша прем’єра відбулась 1 грудня 1950 року, в Національному театрі «Марія Герреро» (Мадрид).
«Це твір символічний. Однак, стверджуючи таке, варто протистояти схематичності змісту, що його зазвичай вкладають у це слово. Літературний твір повинен бути символічним, як саме життя, коли ми спостерігаємо його з належною увагою...Якщо однією з граней п’єси є, приміром, жертва людини, котра наважилась зректися суспільства, в якому вона жила, і яке принесло її в жертву, а проте зазнало впливу її слів, я лише згадую таким чином цей факт, який насправді є вічним».
Антоніо Буеро Вальєхо про п’єсу «У палаючій пітьмі»